тюлень
41тюлень — (2 м); мн. тюле/ни, Р. тюле/ней …
42тюлень — Ишкәгаяклылар семь. диңгездә яшәүче имезүче хайван …
43тюлень — ня, ч. 1) Ссавець ряду ластоногих, що живе в морях і деяких озерах; має велике промислове значення. Вухаті тюлені. •• Спра/вжні тюле/ні тюлені, в яких немає зовнішньої вушної раковини і задні ласти яких не можуть підтримувати тіло на твердій… …
44тюлень — [т уле/н ] н а, ор. неим, м. (на) н у/ неив і, мн. н і, н іў …
45тюлень — я; м. 1. Морское ластоногое млекопитающее. Усатые тюлени. Лежбище тюленей. Охотиться на тюленей. Промышлять тюленя (тюленей). Поголовье тюленей. Разделать тушу тюленя. 2. Разг. О неуклюжем, неповоротливом, нерасторопном человеке. Какой ты т.,… …
46тюлень — я; м. см. тж. тюлений, тюленевый 1) Морское ластоногое млекопитающее. Усатые тюлени. Лежбище тюленей. Охотиться на тюленей. Промышлять тюленя (тюленей) …
47тюлень — 1) (ссавець ряду ластоногих); лисун (ґренландський) 2) див. вайло …
48тюлень — іменник чоловічого роду, істота …
49тюлень — з.б.п., ны, нæн, ньмæ, ньтæ …
50ТЮЛЕНЬ. — Собств. р. Происхождение неясно. Возможно, возникло в результате контаминации теля и туло (ср. теленок, туловище) …